Не співай же, скрипочко, ти не плач Ти душі моєї не розчулиш Струни срібні більше не зазвучать Пальці білі смичок вже забули Я з тобою говорити могла Як з своєю рідною сестрою Про любов, про щастя, про діла Про усе таємне тільки з тобою! Знала ти усі мої думки Розуміла всі мої капризи Розділяла радощі і сум Почуттів моїх незаймані репризи Я з тобою більше не поділюсь Всім отим, що зачепило душу Наче струни там, і залягло Зазвучало, я ж мовчати мушу Більше, сестро, не співай же Не плач Не розтравлюй душу, прошу Молю Ти мені розрадою була А тепер мовчи, мовчи Мовчи Я з тобою говорити могла Як з своєю рідною сестрою Про любов, про щастя, про діла Про усе таємне тільки з тобою! Скрипочко, не грай, не грай Не грай! Не співай же, скрипочко І не плач Не співай!